Пам’ятник жертвам Проскурівського погрому у Хмельницькому – це не просто міський монумент, біля якого можна зупинитися під час прогулянки. Він стоїть над братською могилою людей, убитих під час однієї з найтрагічніших подій в історії старого Проскурова. Події лютого 1919 року залишили глибокий слід у пам’яті місцевої єврейської громади, а встановлений через кілька років меморіал перетворив місце поховання на постійний простір пам’яті. Сьогодні цей об’єкт важливий одразу в кількох вимірах – історичному, меморіальному та краєзнавчому.
Де знаходиться пам’ятник жертвам Проскурівського погрому
Меморіал розташований у Хмельницькому на території братської могили. У старих документах та описах пам’ятки можна зустріти адресу вул. Толстого, 7/1, а в окремих каталогах – вул. Толстого, 3. Після перейменування вулиці актуальною назвою є вулиця Князя Святослава Хороброго. У туристичних матеріалах місце також нерідко прив’язують до району Львівського шосе.
Через цю різницю в адресних записах під час пошуку пам’ятника жертвам Проскурівського погрому у Хмельницькому краще орієнтуватися не лише на номер будинку, а й на назву самої братської могили.
| Характеристика | Інформація |
|---|---|
| Об’єкт | Братська могила та пам’ятник жертвам Проскурівського погрому |
| Місто | Хмельницький, історичний Проскурів |
| Історична адреса | вул. Толстого, 7/1 |
| Сучасна назва вулиці | вул. Князя Святослава Хороброго |
| Рік трагедії | 1919 |
| Рік встановлення пам’ятника | 1925 |
| Тип | меморіальний об’єкт, братська могила |
| Висота обеліска | близько 7,4 м |
Це місце варто сприймати саме як меморіал, а не звичайну туристичну пам’ятку. Його головне призначення – зберігати пам’ять про людей, життя яких обірвалося під час насильства.
Що сталося у Проскурові в лютому 1919 року
Щоб зрозуміти значення пам’ятника, потрібно повернутися до часу, коли Хмельницький ще мав назву Проскурів. На початку XX століття місто було багатонаціональним, а єврейська громада становила значну частину його населення. Вона була невіддільною від місцевого економічного, ремісничого та культурного життя.
15 лютого 1919 року в Проскурові розпочався масовий погром єврейського населення. Трагедія розгорталася на тлі військово-політичної нестабільності періоду Української революції та громадянського протистояння. Насильство торкнулося цивільних людей – чоловіків, жінок, літніх мешканців і дітей.
У різних історичних працях кількість загиблих може відрізнятися. У матеріалах, пов’язаних із меморіалом, часто фігурує цифра близько 1600 осіб. Тому коректніше говорити про понад півтори тисячі жертв, не намагаючись зводити складну історичну подію до однієї беззаперечної цифри.
Особливий трагізм Проскурівського погрому полягає в його масштабі та швидкості. Насильство відбувалося безпосередньо в місті, серед житлової забудови, і його жертвами ставали люди, які ще напередодні жили звичайним міським життям.
Як з’явився меморіал
Пам’ятник над братською могилою встановили у 1925 році. Кошти на його спорудження збирала єврейська громада за участю благодійників. Таким чином, монумент виник не як абстрактний державний пам’ятний знак, а як ініціатива людей, для яких трагедія була особистою – вони втратили родичів, сусідів, друзів і знайомих.
Ця обставина багато говорить про значення меморіалу. Між погромом та появою пам’ятника минуло лише близько шести років. Для багатьох сучасників події 1919 року тоді були не історією з підручника, а власним пережитим минулим.
Місце для монумента також не випадкове. Пам’ятник постав над братською могилою. За даними міського музею, тут поховані не лише жертви Проскурівського погрому, а й жертви погрому у Фельштині.
Наприкінці XX століття стан меморіалу погіршився настільки, що виникла загроза його втрати. Пам’ятку вдалося зберегти завдяки роботі громади та благодійного фонду “Хесед Бешт”. На межі 2000-х років комплекс реконструювали та впорядкували.
Як виглядає пам’ятник жертвам Проскурівського погрому
Основою меморіалу є високий вертикальний обеліск пірамідальної форми. Його стримана геометрія добре відповідає характеру місця: тут немає потреби у надмірній декоративності, адже головним змістом комплексу залишається пам’ять про загиблих.
Висота обеліска становить приблизно 7,4 метра. У його конструкції використані цегла та цемент. Після реконструкції меморіал отримав додаткове художнє оформлення, інформаційні плити та впорядкований простір навколо могили.
На сторонах монумента розміщені меморіальні написи кількома мовами, зокрема українською, англійською та івритом. Таке оформлення робить зміст пам’ятника зрозумілим не тільки мешканцям Хмельницького, а й іноземним відвідувачам та нащадкам єврейських родин, пов’язаних із колишнім Проскуровом.
Окрему увагу привертають рельєфні композиції зі сценами скорботи. Їх пов’язують зі скульпторами Костянтином та Олександром Коржевими. Важливе уточнення: ці художні елементи належать до пізнішого етапу оформлення меморіалу, тому їх не слід автоматично вважати частиною первісного пам’ятника 1925 року.
Технічний опис меморіального комплексу
З архітектурної точки зору пам’ятник жертвам Проскурівського погрому побудований навколо виразної вертикальної домінанти. Витягнута форма обеліска робить його добре помітним у просторі, однак загальна композиція залишається стриманою.
Комплекс можна описати через кілька основних елементів:
- центральний пірамідальний обеліск висотою приблизно 7,4 м;
- меморіальні плити з написами різними мовами;
- рельєфні композиції, що передають тему втрати, прощання та скорботи;
- впорядкований майданчик біля братської могили;
- огорожа, яка відмежовує меморіальну територію від навколишнього простору.
В оформленні території використано символ шестикутної зірки. Він додатково підкреслює зв’язок меморіалу з історією єврейської громади Проскурова.
| Елемент | Особливість |
|---|---|
| Центральна частина | високий пірамідальний обеліск |
| Основні матеріали | цегла, цемент |
| Меморіальні написи | українська, іврит, англійська |
| Художні деталі | рельєфні сцени скорботи |
| Простір навколо | впорядкований майданчик та огорожа |
| Символіка | шестикутна зірка |
| Автори первісного обеліска | у відкритих облікових матеріалах зазначаються місцеві майстри |
| Автори пізніших рельєфів | Костянтин та Олександр Коржеви |
Цікаві факти про пам’ятник у Хмельницькому
Історія цього меморіалу має кілька деталей, які легко пропустити, якщо побачити його лише як старий обеліск.
По-перше, пам’ятник існує вже понад сто років. Він пережив радянський період, Другу світову війну, нацистську окупацію Проскурова, повоєнні десятиліття та масштабну перебудову міста.
По-друге, це не символічна могила. Монумент безпосередньо пов’язаний із місцем поховання загиблих, що суттєво змінює сприйняття об’єкта.
По-третє, нинішній вигляд комплексу формувався в різні періоди. Первісний обеліск з’явився у 1925 році, тоді як частина художнього оформлення, яку бачить сучасний відвідувач, пов’язана з пізнішою реконструкцією.
Ще одна важлива деталь – пам’ять про тих, хто намагався рятувати переслідуваних. З історією Проскурівського погрому пов’язане ім’я протодиякона Климентія Качуровського. За історичними матеріалами, він виступив на захист єврейського населення та переховував дітей. Сам Качуровський загинув. Цей епізод показує трагедію не тільки через статистику загиблих, а через конкретні людські рішення – вбивати, мовчати або намагатися врятувати іншого.
Чому меморіал важливий для сучасного Хмельницького
Хмельницький сьогодні дуже відрізняється від Проскурова початку XX століття. Змінилися назва, забудова, кількість населення та міський простір. Проте історія міста складається не тільки з архітектурних пам’яток, відомих особистостей чи дат заснування. У ній є сторінки, які незручно й важко читати, але без них неможливо зрозуміти місто повністю.
Пам’ятник жертвам Проскурівського погрому у Хмельницькому повертає до пам’яті людей, які колись були частиною повсякденного Проскурова. Вони працювали, виховували дітей, торгували, займалися ремеслами, жили на знайомих сучасним хмельничанам вулицях – і в лютому 1919 року стали жертвами масового насильства.
Щорічне вшанування біля меморіалу також показує, що це не “законсервована” пам’ятка минулого. Біля братської могили проводять пам’ятні заходи та молитви, залишають квіти, лампадки й камінці – традиційний знак пошани до померлих у єврейській культурі.
Для людини, яка цікавиться історією Хмельницького, цей меморіал дає можливість побачити місто з іншого боку. Не парадного і не туристичного, а людського. Пам’ятник жертвам Проскурівського погрому нагадує, наскільки крихким може виявитися звичайне мирне життя в часи політичного хаосу та ненависті. Саме тому його цінність полягає не тільки у віці обеліска чи статусі пам’ятки. Це місце, де історія перестає бути набором дат і повертається до найважливішого – пам’яті про конкретних людей, які жили в цьому місті.
